Скільки  є  надій  в  очах  дитячих .

Радість переповнює серця,

Хай Ісус  розбудить душі сплячі,

І  зігріє  всіх  його зоря.

У далеку сиву давнину на нашій землі склався прекрасний народний звичай колядування і щедрування. У дні, коли зимове Сонце починає поволі повертати на літо, люди радо зустрічають прихід Нового року, здоровлять один одного, зичать радості, щастя, добробуту.

Діти ходять від хати до хати і виголошують віршовані побажання, як подяку Богові за прожитий рік і сподівання на щастя, врожай у Новому році. Господарі пригощають посівальників пирогами, горіхами, цукерками, дарують дрібні гроші.

Не залишились осторонь від свята і учні 2 класу, які разом з класоводом  Романчук Інною Василівною водили козу, щедрували, колядували, таким чином продовжуючи і підтримуючи традиції українського народу.